Остеохондроз шийки матки є найпоширенішим захворюванням опорно -рухового апарату. Як правило, майже всі представники обох статей старше 40 років страждають від цієї недуги. Сьогодні існує стійка тенденція до омолодження цього захворювання. Остехондроз шиї все частіше діагностується у молодих людей та учнів середньої школи. Проблема захворювання полягає в тому, що вона хронічна.
Деформація спинної колони вважається незворотним процесом.
Його можна зупинити, лише зупинивши патологічні зміни на сцені безпеки для здоров'я.
Що це за недуга?
Питання про те, що таке шийний остеохондроз, стало місцевим лише в останньому десятилітті, коли ця недуга набула масштабу епідемії. Хвороба впливає на всі вікові групи та соціальні верстви. Остехондроз шиї став проблемою національного масштабу, що призвело до розробки програм для її лікування та профілактики.
Це захворювання є комплексом дистрофічних змін у спинальній колоні, коли міжхребцеві диски деформовані та знищені, відіграючи важливу роль майже у всіх процесах, що відбуваються в організмі. У разі порушення структури хряща відбувається його витончення, зміна щільності та еластичності. Це призводить до порушення нервових коренів, які в достатку відходять від спинної колони.
Остехондроз шийного хребця викликає стискання кровоносних судин, які здійснюють харчування мозку. Це досить небезпечне явище, яке може спричинити ряд серйозних ускладнень. За відсутності належного лікування нестабільність шийного відділу хребта призводить до порушення мозку, яке часто закінчується обмеженими можливостями та смертю.
Причини та симптоми
Ця хвороба стала об'єктом пильної уваги медицини лише в нинішньому столітті, оскільки воно стало реальною загрозою для здоров'я нації. Зміщення шийних хребців спричинило інвалідність майже кожного другого працівника протягом року. Це явище змусило експертів приділяти уважну увагу перед необхідними умовами, які викликають патологічні зміни спинної колони.
Виходячи з результатів дослідження, кілька тисяч пацієнтів встановили такі причини остеохондрозу шийного відділу хребта:
- Низькі фізичні навантаження. Пасивний спосіб життя притягується до виснаження спинномозкових м’язів, які служать своєрідним допоміжним корсетом для хребта. Ситуація посилюється осадженням солей, що утворюються з молочної кислоти, не витрачаються на покриття м'язових зусиль. Ослаблена спинна колона швидко деформує і втрачає рухливість.
- Ожиріння. Надлишок ваги - ворог №1 для опорно -рухової системи. Окрім великого навантаження на спинну колону, жирова тканина забирає поживні речовини, необхідні для підтримки м’язів та міжхребцевого хряща в тону. Ця тенденція спричиняє полісенгентний остеохондроз шийного відділу хребта, коли всі сім міжхребцевих дисків знищуються.
- Довготермінне тіло залишається в статичному положенні. Це характерно для водіїв, диспетчерів та психічних працівників. Після тривалого перебування в задушеному стані хрящ повертається до первісної форми з відхиленням у сотих міліметрів, поступово втрачаючи еластичність. З часом неприродна конфігурація стає нормою для міжхребцевих дисків.
- Неправильне харчування. Для того, щоб усі системи організму працювали без відхилень, необхідно включити в харчову дієту необхідну кількість жирів, білків, мінералів та вітамінів. Недостатнє, нерегулярне та ірраціональне харчування призводить до зміни структури тканин та їх швидкого знищення.
- Травми та травми спини. Пошкодження хребців призводить до перерозподілу тиску на хрящі, що спричиняє патологічні зміни їх форми та структури.
- Інші захворювання системи опорно -рухового апарату, Який належить до ревматизму, туберкульозу кісток та сколіозів.
Досить часто нестабільність шийного відділу хребта є наслідком генетичної схильності, коли це захворювання успадкове без значних і видимих причин. Комплекси можна запобігти лише в тому випадку, якщо лікування почалося своєчасно. Для цього потрібно знати, які основні ознаки остеохондрозу шийки матки.
Ця хвороба розвивається повільно і майже непомітно для людини. Його початкові симптоми не відрізняються силою та яскравістю. Це особлива підступність захворювання. Як правило, пацієнти, у яких діагностовано незворотні зміни в хребті, діагностують нейропатолог. Сенсації можуть бути досить різноманітними, залежно від того, який хребець був вражений.
Перші ознаки патологічних змін у хребті проявляються наступним чином:
- Неприємні відчуття на шиї. Вони виражаються при дурному болі, поколювання та спалювання. Симптоми посилюються після тривалої знахідки тіла в статичному положенні або тривалі ходьби.
- Оніміння в потилиці, плечах, руках і пальцях. Втрата чутливості шкіри.
- Труднощі повороту та нахилу голови, піднімаючи руки до вертикального положення.
- Біль в області задньої частини голови, лоб. Неприємні відчуття посилюються під час нервової напруги або з фізичними зусиллями. У вухах постійний шум.
- Почуття в регіоні серця та органів, розташованих у черевній порожнині. Характерною особливістю шийного остеохондрозу є те, що прийом знеболюючих засобів не приносить полегшення.
- Запаморочення, темрява в очах і непритомність. Втрата свідомості відбувається після виконання раптових рухів голови чи тіла.
- Загальне погіршення свердловини. Це виражається у зниженні продуктивності, хронічної втоми та апатії. Поява байдужості та інтересу до радощів життя.
- Ослаблення чутливості всіх органів. Слух зменшується, зір і запах.
- Порушення координації рухів, оніміння язика та порушення дикції.
Якщо такі симптоми не реагують на такі симптоми, то захворювання може спричинити досить серйозні наслідки. Найбільш нешкідливі з них - це постійний головний біль і поколювання в грудях. Прогресування шийного остеохондрозу призводить до найсильніших мігрень, гіпертонії та серйозних порушень координації рухів рук і ніг. Грижа хребця може назавжди поставити пацієнта в ліжко. Найнебезпечнішим ускладненням є стиснення спинного мозку. Це неминуче призводить до паралічу та смерті людини. Лікування захворювання повинно розпочатися на найдавніших стадіях.
Методи лікування
Для того, щоб поставити правильний діагноз, проводиться всебічне обстеження пацієнта. Тільки таким чином лікар може визначити рівень патологічних змін у хребті та призначити правильне лікування.
З пацієнтом проводяться такі події:
- опитування про спосіб життя, симптоми та історію захворювання;
- зовнішній тілесний огляд;
- рентгенографія;
- Кров і сеча;
- Магнітна відмова томографія;
- ультразвукове показання;
- Дуплексне сканування.
Відповідно до результатів діагнозу, лікар отримує повну клінічну картину захворювання. Після точного діагнозу призначається лікування. Він проводиться всебічно за допомогою всіх доступних методів. Пацієнту призначають такі типи терапії:
- Ліки. Для зменшення синдрому болю призначаються знеболюючі та протизапальні препарати. Хондропротектори допоможуть зміцнити кістки та хрящі. Різні групи вітамінів здатні відновити тон тіла та підтримувати його на правильному рівні. Ліки використовуються у вигляді таблетки, настоянки та мазі. Всі ліки приймаються лише за призначенням лікаря. Самостійка неприйнятна.
- Фізіотерапія. Спазми з м’язів добре вилучені, а рухливість повертається до них, такі типи процедур, як прогрівання, УХФ, магнітні поля та лазерне опромінення. Після фізіотерапії пацієнт розслаблює розслаблення м’язів, зменшення запалення та болю.
- Ручна терапія. Терапевтичний масаж позитивно впливає на хребет. За допомогою вмілих рухів видаляються солі відкладення, спазми та стрес видаляються. Спинна колона розтягується, що призводить до вивільнення нервових закінчень і видалення болю.
- Терапевтична гімнастика. Цей тип лікування починається лише після видалення синдрому болю. Мета фізиціотерапії - позбутися від зайвої ваги, спалювання молочної кислоти та створення потужної м’язової рамки навколо спинної колони.
Як правило, лікування проводиться всебічно, максимально використовуючи всі доступні методи. При сильному загостренні пацієнту призначають постільний режим.
Запобігання
Навіть важку форму остеохондрозу можна зупинити та запобігти прогресуванням захворювання. Для цього людині потрібно ввести кілька простих, але обов'язкових правил у своє життя.
Профілактика остеохондрозу полягає у виконанні таких заходів:
- регулярне медичне фізичне виховання;
- належне та збалансоване харчування;
- Одяг та взуття, вибрані для сезону, особливо в холодний сезон;
- Постійне використання вітамінів та хондропротекторів, призначених лікарем;
- використовувати для роботи та відпочинку лише ортопедичні меблі;
- Уникнення тривалого перебування тіла в незручному положенні;
- Періодичні візити до санаторії та морських курортів.
Принаймні раз на рік пацієнт повинен пройти профілактичне обстеження. При перших ознаках загострення захворювання необхідно негайно звернутися до медичної допомоги.